Золотопотоцький замок - подорожуй з Тернопільським

25 Вересня 2019 26

Золотий Потік — там де заховані скарби Могилянки і продавали пиво

Селище Золотий Потік – один з історичних центрів півдня Тернопільщини, де досі радує очі стародавній замок. Саме селище та замок лежать поза туристичними трасами. Фортеця збереглася непогано і має всі шанси стати туристичною перлиною краю. Замокінтригує туриста своїми легендами. У рамках проекту «Подорожуй з Тернопільським» від торгової марки пиво «Тернопільське» маємо змогу ближче познайомитися з цим зразком фортифікаційної архітектури.

Давнє Загайполе – поле скарбів

У давнину Золотий Потік мав іншу назву – Загайполе. За однією з версій, ця назва означає поле, де русини ховали свої статки під час багаточисельних татарських навал. Вперше Загайполе згадується у 1388 році, а сучасну назву воно отримало вже 1570-му. Дві романтичні народні легенди пояснюють походження його назви. Обидві вони пов’язані з татарами. Якщо вірити першій, то під час однієї з татарських облог через два тижні оборони у захисників замку закінчилися запаси води у бочках. Пошуки водяної жили не принесли успіху оборонцям. Коли вони вже розчарувалися, один старець сказав їм, що воду знайде лише молодий хлопець, що народився на Івана Купала. Такого хлопця знайшли, і відразу ж як він почав копати, з під землі з’явилася вода, яка врятувала захисників міста.

Золотопотоцький замок

Золотопотоцький замок

Золотий Потік – місце, де торгували пивом

Друга легенда менш романтична, але більш повчальна. Під час татарської облоги один з оборонців замку розповів татарам про таємний підземний хід, запросивши за це 100 золотих. Татари скориставшись послугами зрадника, прорвалися до замку, вирізали замкову залогу, а розплавлені монети вилили зрадникові у горло.

У першій половині XVI століття король Речі Посполитої Сигізмунд Старий дарував Золотий Потік Якубу Потоцькому. У 1570 році Потік отримав Магдебурзьке право, а У 1578 році Стефан Баторій надав містечку привілей на два щорічних ярмарки та щотижневу торговицю. У цей час саме Золотий Потік стає центром торгівлі півдня Галичини та Поділля. Тоді ж тут активно торгували пивом та пивним медом, які варили в усіх сусідніх містечках.

Класичний замок у Золотому Потоці збудував воєвода Брацлавський Степан Потоцький. Магнат зробив замок головною садибою роду Потоцьких, де й жив частенько з своєю дружиною Марією Могилянкою.

Золотопотоцький замок

Золотопотоцький замок

Легендарні скарби Марини Могилянки

Розбудова Золотопотоцького замку відбувалася й за рахунок посагу Марії Амалії (Марії Могилянки) з роду молдавських господарів Могил (дочка правителя Веремії Могили і двоюрідна сестра митрополита Київського Петра Могили). Вона заслужила у народі прізвисько «Добра домна» («добра панна»). Посаг Марини складав коштовності, камені, перла, діаманти, сапфіри, смарагди, хутра, оздоблені перлами сорочки, сап’янові чобітки. Опис гардеробу панни складав десятки сторінок. Не дарма у Потоці досі живе легенда, що все це неземне багатство Могилянка заховала десь у замку. Місцеві мешканці та прийшлі шукачі скарбів неодноразово шукали її каблучки та намиста. Не знайшли. Очевидно, скарби Марії Могилянки ще чекають на свого відкривача.

У 1984 році навіть було знято фільм «Скарб Могилянки» за сценарієм Юзефа Хена у телесеріалі «Лицарі та розбійники».

Останніми приватними власниками замку в Золотому Потоці стала сім’я австрійського дипломата Володимира Іполита Гневоша (1838 – 1909). Вони зберегли замок попри всі негаразди Першої світової, коли до Москви були вивезені безцінні витвори мистецтва і бібліотека (1918). Заодно перебудували палац і перетворилийогоу спортивно-розважальний центр.

Золотопотоцький замок

Золотопотоцький замок

Замок – як катівня НКВС

Ось тільки друга половина 1930-х поставила твердиню на межу існування: спочатку пожежа 1935-го значно пошкодив конструкцію споруд. Після цього, не маючи достатніх коштів, власники були змушені законсервувати комплекс. Друга світова зовсім позбавиласпоруду дбайливої господарської руки. Високі глухі стіни замку використовували карателі з НКВС, у застінках якого вони знищували полонених українських повстанців.

Шанс на відродження

У післявоєнні роки (друга половина ХХ століття) зручні приміщення використовувалися під адміністративні потреби. Золотопотоцький замок, як пм’ятка архітектури став об’єктом дослідження істориків у 1989 році. Через два десятиліття 5 листопада 2008 року став частиною Національного заповідника «Замки Тернополя», який подарував йому надію на відродження.

Відкривай для себе нове. Відвідуй замки. Відкривай Тернопілля разом з “Тернопільським”.